hemof : Ковыряло

Привязанный, как на кресте распятый,
Раскачивался, напрасно взывая,
Орал в ваши уши проклятые,
Долго орал, завывая.

Виділите мені кімнату
Ліжком загратовану
З білими рівними шторами,
З кахельною білою підлогою.
І так, щоб не чутно міста
З його голосами казенними.

Вроде, на языке доступном, снова вам повторял я,
Не трогайте вы меня ради бога
Своим мозговым ковырялом.
Своя у меня дорога.

Засну розглядаючи стіну,
Хоч нудно, зате в сторононьці,
Стиснувши лице в коліна
Під своїм старим віконцем.

Идите к чертям люди странные
Со всеми своими майданами.